Горілка — це міцний алкогольний напій, для виробництва якого використовується очищений етанол. Оскільки спирт у чистому вигляді не можна вживати, його змішують з водою. Завдяки цьому етапу отримується продукт з міцністю 40%, що відрізняється пекучим смаком та яскраво вираженим ароматом. Його можна вживати як самостійний напій, так і використовувати для приготування коктейлів або страв.
Сорти етилового спирту
На сьогодні існує декілька сортів етилового спирту. Згідно з ДСТУ 4221:2003. «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» їх поділяють на:
- спирт першого сорту;
- спирт вищого очищення;
- «Базис»;
- «Екстра»;
- «Люкс»;
- «Альфа».
Усі марки, окрім першої, використовуються для виготовлення горілки. Сировина першого сорту застосовується тільки у технічних цілях. Спирт вищого очищення виробляється із зерня, патоки, цукрового буряку, взятих у будь-яких пропорціях. Найчастіше з нього виготовляють різноманітні настойки. Горілка с такого виду спирту зустрічається край рідко, тому що вона має дуже низьку якість.
Сорти «Базис» та «Екстра» — це основа для виробництва горілки середньої якості. Вони відрізняються між собою ступенями очищення та показниками міцності. У «Базис» він становить 96%, а у «Екстра» — 96,3%. Варто зазначити, що для їх виготовлення можуть використовуватись як зернові культури, такі як пшениця та жито, так і картопля, але у випадку з нею важливо контролювати вміст крохмалю у готовій продукції. Він не має перевищувати відмітки у 60%.
Марки «Люкс» та «Альфа» відносяться до найбільш дорогих та якісніших сортів спирту. Вони піддаються найвищому ступеню очищення, що зводить можливий вміст метанолу в них до мінімуму. Ці спирти проходять декілька ступенів фільтрації. Вміст картопляного крохмалю в «Люкс» не має перевищувати 35%, а в «Альфа» має бути відсутній взагалі. Горілка, що виготовляється з цих марок спирту, належить до преміум-сегмента.
Особливості виготовлення горілки з харчового спирту
Ратифікований етиловий спирт та пом’якшена вода — це два основні інгредієнти для виготовлення горілки. Технологічна схема виробництва включає в себе такі операції:
- пом’якшення та позбавлення води запаху;
- приготування водно-спиртової суміші;
- фільтрування суміші;
- повторне фільтрування;
- розлив та оформлення.
Попри те, що за ДСТУ спирт не має володіти яскраво вираженим смаком чи ароматом, кожна горілка відрізняється своїми особливими властивостями. Це відбувається через те, що для її виготовлення компанії використовують декілька марок спирту одночасно, замість однієї. Індивідуальні смакові та ароматичні якості напою також можуть бути зумовлені додаванням різноманітних добавок. Їх основне призначення — це зм’якшення смаку горілки та виділення її на фоні численної кількості аналогів. В якості таких добавок можуть використовувати червоний перець, лимонну кислоту, екстракти ягід та фрукті, кедрові горіхи та інше.